Реклама азартних ігор у медіа: правила, заборони та приклади

Медіа почали штрафувати за порушення вимог до реклами гемблінгу. Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) оштрафувала волинську друковану газету “Вісник+К” на суму 2,13 мільйона гривень. Іншим медіа, щоб не перевіряти власний бюджет на міцність, варто пам’ятати, якою має бути реклама грального бізнесу згідно з нормами закону.

Загалом рекламою азартних ігор (гемблінгу або грального бізнесу) у медіа вважається інформація, поширена за грошову чи іншу винагороду в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо: 

• азартних ігор;
• суб’єктів господарювання, які організовують азартні ігри; 
• торговельних марок (брендів) азартних ігор;
• інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор.

Питання розміщення такої реклами в медіа врегульовано в Законі України “Про рекламу”. Поряд із загальними правилами реклами, передбаченими в статтях 8 та 9 цього закону (наприклад, вимога відокремлювати рекламу від іншої інформації та маркувати словом “реклама”), існують особливості реклами саме гемблінгу.

Особливі вимоги до реклами гемблінгу в медіа

Наразі діють такі основні заборони та вимоги щодо реклами азартних ігор, організаторів азартних ігор, викладені в статті 22-1 Закону “Про рекламу”:

1. Реклама гемблінгу забороняється в таких видах медіа:

• в лінійних аудіовізуальних та аудіальних медіа (телебачення та радіо) із 6-ї до 23-ї години;
• в усіх друкованих медіа (крім спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм);
• у наукових, науково-популярних, навчальних, громадсько-політичних, довідкових, літературно-художніх виданнях, виданнях для дітей та юнацтва та інших виданнях (крім спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм).

2. Щодо вмісту та аудиторії реклами гемблінгу діють такі заборони:

• використання осіб, які не досягли 21-річного віку, зокрема як фотомоделей;
• формування думки, що виграти в азартну гру легко, а також що участь в азартних іграх може бути джерелом доходів чи альтернативою роботі;
• наявність недостовірної інформації;
• хибність, неправдивість або вдаваність реклами;
• спрямованість реклами на вразливі групи населення (діти, малозабезпечені особи, люди з розладами психіки).

3. Що стосується маркування реклами гемблінгу, то закон вимагає супроводжувати кожну таку рекламу текстовим або звуковим попередженням з такими обов’язковими атрибутами:

• зміст попередження: “Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри”;
• попередження в текстовій формі: має займати не менш ніж 15% площі (обсягу) всієї реклами;
• колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження – білим;

• попередження у звуковій формі:

1) має прозвучати не менш ніж один раз за рекламний ролик;

2) якщо ролик триває понад одну хвилину, то попередження має звучати один раз на одну хвилину ролика;

3) озвучення має відбуватися на тому самому рівні гучності, що й інший звуковий ряд рекламного ролика.

4. Крім того, варто пам’ятати:

• реклама азартних ігор обов’язково має містити відомості про ліцензію, номер, дату її видавання та найменування органу, який видав рекламодавцю ліцензію на провадження відповідного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор (крім реклами на аудіальних медіа);
• замовником рекламних послуг гемблінгу мають бути лише власники бренду організатора азартних ігор, тобто безпосередні власники прав на бренд, який пропонується рекламувати;
• Найважливіше: у замовників реклами обов’язково має бути дійсна ліцензія на провадження відповідного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Непряма та прихована реклама гемблінгу 

На практиці реклама гемблінгу досить часто є непрямою (спонсорство, продакт-плейсмент) або прихованою. 

Розміщення продуктів ринку азартних ігор або брендів чи найменувань як реквізиту у відео, телепередачах, роликах, фільмах (продакт-плейсмент) – прямо заборонене законом.

Спонсорство організаторами азартних ігор у сфері медіа дозволяється, за винятком програм аудіовізуальних та аудіальних медіа, театрально-концертних та інших заходів, призначених переважно для осіб до 21 року (крім трансляції спортивних заходів та спортивних змагань). 

За своєю суттю спонсорство передбачає підтримку медіа або певного виду його діяльності з метою популяризації власного імені, бренду. У спонсорському матеріалі допускається лише зазначення імені спонсора, його бренду. Якщо ж наявна інша рекламна інформація щодо спонсора та його продукту, їхнього “просування”, то спонсорством це не вважається. У такому разі це є звичайною рекламою, яка підпадає під загальні правила маркування.  

Що стосується реклами гемблінгу у формі спонсорства, то тут діють усі вищезазначені вимоги до реклами гемблінгу (з певними особливостями маркування), а також ті, які передбачено в статті 5 Закону “Про рекламу”. Зокрема, в цій статті забороняється вплив спонсора на зміст матеріалів, випуск яких він підтримує. 

Особливістю маркування є те, що вимагається лише вказівка про спонсора на початку, під час та/або наприкінці спонсорського матеріалу.

Прихована реклама. Такою рекламою є будь-яка інформація про конкретний об’єкт (азартну гру бренд, організатора азартних ігор тощо), якщо ця інформація слугує рекламним цілям та вводить в оману споживачів щодо справжньої мети матеріалів та програм, у яких ця інформація присутня. Більшої конкретики, на жаль, у законі немає. Однак  обов’язковими ознаками такої реклами є відсутність маркування та рекламний характер / зміст матеріалу або програми.

Прихована реклама, зокрема гемблінгу, забороняється взагалі. Інколи межі між цими різновидами є надто умовними, щоб стверджувати, що порушення вимог закону не відбулось. 

Приклади невдалої реклами гемблінгу 

У деяких випадках недотримання вимог закону щодо спонсорської реклами призводить до того, що рекламу можна вважати прихованою. Прикладом твердження є спецпроєкт Gazeta.ua “Як працює ринок азартних ігор в Україні та як на нього вплинула війна”, випущений за підтримки ТОВ “СПЕЙСИКС” (Сosmolot.ua). Формально матеріал промарковано як спонсорський, він навіть містить попередження згідно з вимогами до реклами гемблінгу. Однак у змісті матеріалу наявна інформація, яку можна вважати рекламою діяльності бренду Сosmolot, а саме: акцентовано на першості бренду в питанні отримання ліцензії та фінансовій допомозі ЗСУ, а також один із двох наявних коментарів узято в представника бренду, хоча матеріал стосується всієї сфери гемблінгу.

Скриншот ІМІ з gazeta.ua

Інколи трапляється поєднання як матеріалу з непрямою / прихованою рекламою, так і банера-реклами, що виводяться на одній сторінці медіа. Текст видання LIGA.net “FAVBET та збірна України з хокею: Перші досягнення партнерства” за своїм змістом створює позитивний імідж бренду азартних ігор FAVBET шляхом опису діяльності бренду з підтримки спорту в Україні, однак не містить ні маркування реклами в тексті матеріалу, ні навіть посилання на спонсорство з боку організації. Водночас на сторінці міститься належно промаркована окрема реклама цього ж бренду. 

Скриншот ІМІ з LIGA.net

Тим часом в онлайн-медіа є й інші випадки, що заслуговують на увагу. Так, наприклад, інтернет-видання “День за днем” у тексті з іронічною назвою “КРАІЛ нагадала про основні заборони в рекламі азартних ігор” розмістило два гіперпосилання на конкретні азартні ігри (слоти) в онлайн-виданні “Gazeta Casino”. 

Скриншот ІМІ з “День за днем”

Одразу на цьому сайті можна обрати онлайн-казино, що безпосередньо організовує проведення ігор. 

Скриншот ІМІ з Gazeta Casino

Вочевидь, гемблінг рекламується в спосіб, що не відповідає вимогам статті 22-1 Закону “Про рекламу”. Реклама є прихованою, адже відсутнє відповідне маркування. Крім того, рекламодавцем, ймовірно, не є безпосередньо власник бренду організатора азартних ігор.

Чи штрафуватиме КРАІЛ медіа за будь-яке порушення вимог закону щодо реклами гемблінгу? 

Закон “Про рекламу” містить норму про те, що рекламодавці (організатори азартних ігор) є відповідальними за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами та замовлення розповсюдження реклами (зокрема, користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлених законом вимог щодо її змісту. А розповсюджувачі реклами (медіа) – за порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення такої реклами.

Водночас законодавство чітко не розмежовує, які саме порушення стосуються змісту реклами, а які – порядку її розповсюдження та розміщення. Вочевидь, усе залежатиме від того, як тлумачить закон орган контролю за додержанням законодавства у сфері реклами азартних ігор, тобто КРАІЛ. 

Ба більше, у своєму рішенні від 29.02.2024 № 115 КРАІЛ застосувала штраф у розмірі 2,13 млн грн до приватного підприємства “Всеукраїнська газета “Вісник+К” за розповсюдження цим медіа реклами азартних ігор, що проводяться без наявності ліцензії в організатора на таку діяльність. Отже, на медіа покладається непрямий обов’язок перевіряти наявність ліцензії в рекламодавця. Цілком можливо, що медіа потрібно буде попередньо перевіряти замовлену в них рекламу гемблінгу на відповідність і іншим вимогам закону, а не тільки самим дотримуватися правил маркування такої реклами під час її розміщення.  

І все ж приховування реклами або порушення вимог до реклами гемблінгу через недотримання будь-якої з цих вимог дає всі правові підстави КРАІЛ застосувати фінансові санкції до медіа-порушника.

Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей показала свою готовність штрафувати медіа за порушення вимог закону щодо реклами гемблінгу. Звісно, здебільшого можна погодитися, що обсяг відповідальності є надмірним, оскільки основною метою штрафу є покарання для виправлення, а не банкрутство медіа. Наразі стався лише один випадок притягнення до відповідальності, але, вочевидь, механізм працюватиме далі, а кількість прецедентів збільшуватиметься. Тому Інститут масової інформації рекомендує медіа: дотримуватися вищевказаних вимог, ретельно маркувати непряму рекламу гемблінгу та бути чесними зі своєю аудиторією.

Володимир Зеленчук

Штрафи за порушення вимог до реклами гемблінгу: що повинні знати медіа

Останнім часом Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) все активніше штрафує медіа за порушення вимог до реклами гемблінгу. Так, волинська друкована газета “Вісник+К” була оштрафована на 2,13 мільйона гривень. Це свідчить про посилення контролю за рекламою грального бізнесу і необхідність дотримання закону медіа-платформами.

Вимоги до реклами гемблінгу в Законі “Про рекламу”

Закон “Про рекламу” встановлює особливі вимоги до реклами гемблінгу. Зокрема, реклама азартних ігор забороняється в певних типах медіа, таких як телебачення, радіо і друковані видання, за винятком спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм. Крім того, реклама не повинна містити неправдивої інформації, бути спрямованою на вразливі групи населення та формувати думку, що виграти в азартну гру легко або це може бути основним джерелом доходу.

Маркування реклами гемблінгу

Медіа також повинні дотримуватися вимог щодо маркування реклами гемблінгу. Кожна реклама повинна містити текстове або звукове попередження про можливу ігрову залежність і необхідність дотримуватися правил відповідальної гри. Попередження в текстовій формі повинні займати не менше 15% площі всієї реклами і мати чорний колір тексту на білому фоні.

Непряма та прихована реклама

Варто пам’ятати, що реклама гемблінгу може бути непрямою або прихованою. Наприклад, продакт-плейсмент або спонсорство програм можуть бути формами непрямої реклами. Прихованою рекламою вважається будь-яка інформація про гемблінг, що не має відповідного маркування і вводить в оману споживачів.

Відповідальність медіа за порушення вимог

Законодавство неоднозначно визначає відповідальність медіа за порушення вимог до реклами гемблінгу. З одного боку, рекламу гемблінгу замовляють рекламодавці, тому вони несуть відповідальність за недотримання вимог закону щодо змісту реклами. З іншого боку, медіа відповідають за порушення вимог щодо розповсюдження та розміщення реклами. Так, КРАІЛ оштрафувала медіа-платформу за рекламу гемблінгу, що проводилася без наявності ліцензії в організатора на таку діяльність.

Висновок

У світлі останніх подій, медіа-платформам варто бути обережними щодо розміщення реклами гемблінгу. Неправильна реклама або порушення вимог до маркування можуть призвести до штрафів та втрати довіри споживачів. Медіа повинні бути відповідальними і дотримуватися всіх вимог закону щодо реклами гемблінгу, щоб забезпечити чесність та прозорість будь-яких гральних ігор.

Джерело: imi.org.ua